Сумно-сумно. Іноді буває сумно. Здавалось б, ні з чого мені сумувати, але все ж таки я сумую. Який нелогічний цей світ. А може, він занадто логічний, настільки логічний, що цю логіку нам годі й усвідомити. Тому ми скажемо, що повсюду один хаос і рондом. Але ось у підкірці головного мозку щось підказує, що все має свій магічний зміст (с). Має - не має.... хаос, хаос.... Чай стікає на обкладинку Станіслвського, що розгорнутий (обкладинкою вверх) лежить на валізі, а мокра заварка розмазана по столу. Можно це називати свинством, а можна - діалектикою.